Я ж не проти краси. Але мені першим кинувся в очі - саме ключ. То не гак - бо прорізь є, прекрасно передано потовщення до краю (у гака мало було б бути загострення і ніякої прорізі у прутку). А чому "по серцю різонуло" - бо схожим ключем я ще мав нагоду користуватися і ота відмикаюча штучка, яка туди-сюди вміє складатися-розкладатися ЗАВЖДИ "несподівано" скидала покладеного ключа. При тому він ще й розвертався на лавці, табуретці чи краю стола і міг зачепити все, що поряд. Тому - відімкнув хату, повісив ключ на місце - аж тоді займайся іншим.
Тому біля банок скляних, наповнених красивою смакотою ... самі розумієте. Тривожусь )))
Та на картинах, особливо з епохи ренесансу, постійно або скатертина зі столу звішується, немов от-от сповзе, або якийсь ще птах серед їжі сидить і я точно знаю, що він перед тим ноги не помив :)
no subject
Але мені першим кинувся в очі - саме ключ. То не гак - бо прорізь є, прекрасно передано потовщення до краю (у гака мало було б бути загострення і ніякої прорізі у прутку).
А чому "по серцю різонуло" - бо схожим ключем я ще мав нагоду користуватися і ота відмикаюча штучка, яка туди-сюди вміє складатися-розкладатися ЗАВЖДИ "несподівано" скидала покладеного ключа. При тому він ще й розвертався на лавці, табуретці чи краю стола і міг зачепити все, що поряд. Тому - відімкнув хату, повісив ключ на місце - аж тоді займайся іншим.
Тому біля банок скляних, наповнених красивою смакотою ... самі розумієте. Тривожусь )))
no subject
Все ж таки це не документалістика :)
no subject