зоряне небо всередині мене

"Знак від духів виявився дивним.
Звідкись здалеку прилетів величезний, розміром з птаха, метелик - з темно-синіми оксамитовими крилами в чорних і коричневих плямах. Він облетівв навколо даоса і приземлився на край вівтаря.
Даос деякий час милувався ним. А потім побачив, що його крила посічені і пошарпані на краях - до такої міри, що майже втратили форму. Як тільки даос помітив це, метелик зірвався з місця, злетів вгору і зник у зеленому лабіринті між гілками дерев, що росли на краю скелі.
Сам я не здогадався б, в чому сенс цього знаку. Але даос зрозумів - а разом з ним зрозумів і я. Поки метелик може літати, зовсім неважливо, наскільки зношені його крила. А якщо метелик не може літати, метелика більше нема, ось і все".